Живі. Двадцять другий день російсько-українськоі війни. Напевно напруга цих тижнів дає себе  в знаки, бо ніч була без сну. Я думав про всі рани нанесені ворогом на тіла людей, на тіла наших міст, сіл на поля, на понівечені дерева. Про невидимі рани які не дають спати. Думав про всіх людей на світі, яким  це безумство війни перекреслило майбутнє. Про собак і кішок. Про журавлів, які прилетять цієі весни і не знайдуть своїх гнізд. Мої думки і вдячність людям по всьому світу які допомагають моїй країні в ці важкі часи. Нашим друзям, які роблять все щоб допомогти художникам, в часи випробувань. Наші друзі, художники, по всьому світу збирають гроші щоб допомогти KNO. Допомогти «Альянсу 22». Дякую всім художникам, галерис там, кураторам за підтримку. Ці кошти не тільки художникам, а  і на підтримку українських біженців і українських гуманітарних фондів. Уже ранок. Небо чисте - без хмар. Морозно. Пора варити каву. Живі.