Цей тег позначає художні твори, де присутні візуальні, аудіальні або текстуальні посилання на повітряну тривогу як звук, образ, стан або переживання від передчуття небезпеки.
Цей тег позначає всі твори, де присутнє зображення тварин.
Цей тег позначає твори, що викривають імперський характер росії та її культури.
Антиімперський характер війни, що веде Україна з 2014 року, був усвідомлений українським суспільством лише після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. До відкритого протистояння з росією більшість процесів у внутрішній політиці були пов’язані із декомунізацією — боротьбою із символічними маркерами та соціальними наслідками тривалого перебування у складі радянського союзу. Усвідомлення, що радянський союз та російська федерація є всього лише іншими назвами для все тієї ж самої російської імперії, що прагне відновити свій контроль над східною Європою, суттєво допомагає в розумінні дій росії під керівництвом путіна. Після 24 лютого українські художники часто працюють на викриття саме цієї імперської тяглості.
Цей тег позначає твори, що вміщують архітектурні елементи як то споруди, будинки і їх елементи, а також образи, що містять відсилки до урбаністичного планування. Також тег позначає об’єкти військового часу — землянки, бліндажі, укриття, барикади, різного роду "військові МАФи" (Military Affiliated Facilities) — бази, склади озброєння, командні центри, місця дислокації військової техніки тощо.
Цей тег позначає художні твори, що засновані на приватних, публічних або секретних архівах, фото архівах, що апелюють або є референсами до історії, історичної пам’яті, історії мистецтва, а також ті, що оприявнюють ідею архівування.
Архівування стало однією з прикметних рис воєнного часу з 2014 року. З 2022 року потреба фіксувати, збирати та структурувати схиблену реальність зросла. Російська агресія проти України має чіткі ознаки культурного геноциду та зумисного стирання й руйнування культурних пам’яток, вбивство діячів культури та стирання культурної пам’яті. Щоб пояснити собі та іншим що відбувається та чим була та є українська культура й ідентичність, одні культурні архівісти розпочали формувати архіви свідчень, інші — звернулися до вже наявних архівів. Одним з таких культурологічних та сенсоутворюючих архівів стала також й історія мистецтва з корпусом образів, тем, іконографічних елементів та ідейних конструктів різних часів.
Під цим тегом зібрані твори, що мають на меті свідчити про скоєне зло. Цей тег позначує твори, які зображують воєнні злочини, які художники самостійно засвідчили. Однак свідчення художників може мати недокументальний вимір.
Цей тег описує роботи, що були створені під час блекаутів, або описують досвід життя в умовах віялових відключень світла.
Зима 2022–2023 років була першою зимою для тилових міст України, коли росія намагалась буквально занурити українські міста і селища в темряву, атакуючи енергетичну інфраструктуру країни. Пізніше масові обстріли інфраструктури повторилися взимку 2023-2024, що теж супроводжувалися відключеннями світла.
Третя хвиля масованих атак тилових міст України розпочалася навесні 2024 і тривала аж до кінця року. Щоразу в час обстрілів росія руйнувала дедалі більше української енергетичної інфраструктури, що викликало тривалі блекаути.
Поступово українці_ки адаптувалися до відключень світла, організували для себе альтернативні способи освітлення, обігріву та комунікацій. У побут та життя українців_ок повернулися традиційні способи освітлення-обігріву — свічки, дрова, буржуйки, дров’яні печі. Або ж увійшли нові гаджети, як то павербанки, генератори, Ecoflow та Bluetty, оптоволокно для зв'язку, ліхтарі, та світловідбивні елементи для одягу.
Цей тег позначає художні твори із зображеннями понівечених війною тіл, а також рани та змінені тіла, що набувають нових рис чи характеристик.
Війна сильно змінила не лише середовище, але і тілесний досвід українського суспільства. Кількість людей з інвалідністю, зі зміненими, протезованими частинами тіла, виросла кратно. Під цим тегом позначені твори, що реагують на цю значущу зміну і встановлюють нову норму.
Цей тег позначає художні твори, що були створені художниками як жест піклування, з метою турботи та громадянської взаємопідтримки.
У момент найбільшої катастрофи, саме людські стосунки та взаємодія всередині суспільства, стають надважливим елементом виживання.
Цей тег позначає художні твори, що мають візуальні або текстуальні християнські іконографічні елементи, елементи ритуалів, таїнств, естетики, або є референсами до Старого чи Нового Завітів.
Цей тег позначає художні твори, де присутнє зображення міфічних істот або твариноподібних істот.
Цей тег позначає твори, в яких художники та художниці відображують образ смерті або ж змальовують або фіксують смерть не тільки у буквальний, реалістичний, гіперреалістичний чи документальний спосіб. Але й посилаючись до маскультурних, попкультурних, міфологічних, містичних чи/або релігійних образів і символів.
Цей тег позначає художні твори із зображеннями наслідків насильницьких руйнувань та руїни загалом.
Руїни часто набувають статусу символів війни через свою віральність. В цій групі творів художникам йдеться про вже майже хрестоматійні зображення Ірпінського мосту, Маріупольського театру, зруйнованої Каховської ГЕС. Але також про образи, не менш впізнавані українцями, але не завжди зрозумілі тим, хто не пережив досвід війни.
Цей тег позначає роботи, для яких характерний щоденниковий підхід.
Цей тег позначає твори, що зображують процеси умисного нищення природи як середовища існування.
Цей тег позначає роботи, створені під час або про евакуацію з небезпечних територій у відносно безпечні регіони/країни.
Цей тег позначає художні твори, у яких присутні вибухи, вибухові хмари, звуки вибухів різного походження.
Цей тег позначає художні твори, у яких присутні зображення пожежі, вогню, полум’я тощо.
Цей тег позначає художні твори, що зображують процес сіяння зерна, вирощування хлібу, збору врожаю та означують особливе місце хліба і зерна в культурі країни.
Хліб, зерно, пшеничні поля — сакральні символи для України, яка закриває значну частку продовольчої безпеки планети. Знищення і навмисна наруга над цими символами подвійно травмуюча через живу пам’ять про Голодомор 1932-33 років, навмисно вчинений сталінською системою на цих плодоносних землях з метою геноциду.
Цей тег позначає художні твори із зображеннями або оприявненням образу дому як безпечного простору, а також ідеї рідності місця, простору або середовища.
Частина українців з початком російсько-української війни у 2014 році через дії росії втратили домівки або доступ до них через окупацію Криму, Донецької та Луганської областей. Ця травма існувала в українському суспільстві з самого початку російсько-української війни та активно висвітлювалася в роботах українських мистців та мисткинь з 2014 року. Однак з 24 лютого 2022 року ця травма втрати дому масштабувалася в сотні разів, і сьогодні українське суспільство живе у стані прийняття травми втрати дому на окупованих територіях, повернення собі відчуття власного дому на деокупованих територіях, та проживання досвіду вимушеного переселенця/нки всередині або за межами України.
Цей тег позначає всі твори, де присутнє зображення людини.
Цей тег позначає художні твори, що носять гумористичний характер або оприявнють гумор як інструмент опору воєнній агресії росії, а також художні твори з референсами до популярних в той час мемів.
Цей тег позначає твори зі спробою рефлексії досвіду переселенців всередині України.
Цей тег позначає твори із зображенням пейзажу або його елементів.
Цей тег позначає твори, що зображають буденність війни.
Війна має свій побут, життя в умовах війни формує свої закони, звички та ритуали. Українці позначають цей стан як нову нормальність, попри те, що самі нажахані цією призвичаєністю.
Цей тег позначає художні твори, що посилають на досвід користування військовою оптикою та засобами спостереження або фіксації, — як то біноклі, засоби нічного бажання, оптичні приціли, камери фіксації з БПЛА та квадрокоптерів, тепловізійні засоби спостереження тощо. А також цей тег позначає художні твори, де митці запозичують ці нові для них оптичні інструменти та їх унікальні візуальні характеристики як естетичну одиницю для створення сучасних художніх образів.
Цей тег позначає твори, що оприявнюють чоловіків, і зокрема військових, — людяно, чутливо, часом сентиментально та вразливо.
Якщо мислити армію як найжорсткішу за внутрішньою структурою закриту соціально-професійну групу, яка часто є найбільш патріархальною та агресивно й маскулінно організованою, то нині українська армія змінюється з середини. Військові в Україні сьогодні — це люди різних сфер діяльності, різного віку, різного статку та різних суспільних обов’язків. Саме тому нова українська армія дедалі більше відходить від радянського образу військового — себто ідеологічного конструкту безстрашного, рішуче нещадного та агресивно-маскулінного солдата або офіцера. Український військовий хоч і все ще живе у світі партріархальних маскулінних стереотипів, однак впливає та змінює цю структуру із середини тим, що дозволяє собі говорити про страх, про біль від втрат побратимів і посестр, і що перестає соромитись проявляти емпатію та емоції. Позитивна тенденція у тому, що військові поступово долають стигму відкритої розмови про травматичні досвіди пов’язані з бойовими діями, то дедалі більше популяризують піклування про ментальне здоров’я, аби це перестало сприйматись як “чоловіча слабкість”.
Цей тег позначає художні твори, де присутні образи стрічки новин, процес моніторингу, ідея новин як джерела знання та інформація. Також цей тег позначає твори, що в основі своєї композиції або художнього образу мають першоджерело фоторепортажів із новин.
Цю війну часто характеризують як ту, що йде онлайн в режимі реального часу. Відтак інформація та неконтрольований доступ до неї в ЗМІ складно осмислити та піддати цей процес самоконтролю. Розлоге інформаційне охоплення подій — це змога прямо та швидко заявляти про злочини, насилля та агресію росії проти Україні. Однак це також інструмент та інформаційне середовище до поширення фейків, пропаганди, а також ведення інформаційно-психологічних операцій.
Корпус творів, що з’явилися у перші місяці повномасштабного вторгнення, посилається на медійні образи, світлини або сцени, першоавторство яких часто належить воєнними кореспондентам або журналістам. Це суспільно-політичні обставини, за яких медійний першообраз множився і поширювався не тільки через перепости, але й ставав частиною художніх творів.
Це тег позначає роботи, що створені в окупації або про досвід окупації.
Цей тег позначає роботи, створені художницями_ками спільно з авдиторію та громадою.
Потрясіння після початку повномасштабного вторгнення дало новий поштовх для партисипативних практик в українському сучасному мистецтві. Термін «партисипативне мистецтво» є доволі широким, однак його ключовою рисою є залучення аудиторії то творчого процесу. Художник чи художниця тут виступає радше як організатор_ка, який запрошує авдиторію до співпраці, щоб стати учасниками_цями та співавторами_ками твору і розділяє з ними відповідальність за результат.
Спільний травматичний досвід спонукає до колективного проговорення та переживання травми, терапевтична та соціальна мета партисипативних художніх проєктів та практик — сублімація цього досвіду, допомога громаді та людям навколо, створення безпечного середовища. Партисипативні практики урівнюють всіх її учасників_ць, однак залишають повне розуміння того, що кожен_на – є невіддільною, унікальною частиною спільнотворення.
Цей тег позначає художні твори, де представлений пейзаж, що приховує місця масових поховань, місця насилля або його наслідків.
Згідно з визначенням польського дослідника Мартіна Поллака, «отруєні пейзажі», ті, що приховують масові поховання. «Криваві землі» — так називає, зокрема, українські території історик Тімоті Снайдер, підкреслюючи репресивну машину, що призводила до знищення людей на цих землях у ХХ столітті. Усвідомлення геноцидного характеру війни, яку веде росія проти України навіть в контексті знищення природнього середовища, змушує художників переосмислити один з найпопулярніших жанрів в українському мистецтві — пейзаж.
Цей тег позначає портретні твори.
Цей тег позначає твори, які були створені як постери, або використовувалися в якості постерів та брали участь у постерних кампаніях й виставках на початку повномасштабного вторгнення.
Цей тег позначає художні твори, які зображають або є проявом цивільного спротиву.
Цей тег позначає художні твори із зображенням представників окупаційних військ (російських військових).
Цей тег позначає художні твори, що звертаються до теми сексуального насилля у час війни, зґвалтування, тортур та іншого сексуального насильства проти цивільного населення, що скоєні солдатами, іншими бійцями або цивільними особами під час збройного конфлікту, війни чи військової окупації.
Тег апелює до терміну «воєнне сексуальне насильство», що також охоплює ситуації, коли окупаційна армія втягує жінок до проституції або сексуального рабства (як у випадку з японськими «жінками для утіх» під час Другої світової війни).
Від початку повномасштабного вторгнення, російська армія використовує сексуальне насильство як систематичну зброю війни. Жертвами зґвалтувань стають здебільшого жінки. Точна кількість випадків сексуального насильства — невідома, однак вважається, що вона значно занижена.
Цей тег позначає художні твори, які створені в укритті або про досвід перебування в бомбосховищі чи іншому організованому або самостійно віднайденому укритті.
Цей тег позначає художні твори, де у будь-якому вигляді присутнє небо.
З початком повномасштабного вторгнення найбільш звичні речі змінили свої семантичні значення, часто на протилежні. Небо, яке перестало бути мирним — перетворилось на джерело загрози та тривоги.
Цей тег позначає твори, де оприявнені звуки або їх відсутність.
Цей тег позначає художні твори із зображенням прикметних рис (пост)радянських урбаністичних пейзажів: типову забудову, модерніську архітектуру, символи радянської доби.
Стосунки українців з радянською спадщиною є складними. Більша частина життя тих, хто сьогодні протистоїть агресії росії, пройшла в депресивних спальних забудовах та середовищах невеликих пострадянських міст та селищ України. У тих самих панельних будинках і одноманітних кварталах, які зараз методично нищить росія на сході та півдні України.
Процес декомунізації, що активно триває з 2014 року також запустив і процес ревізії радянського спадку, що триває досі, відтак з 2022 року антиімперський дискурс витісняє радянський.
Це тег позначає твори, що зображують натюрморт або мають елементи натюрморту.
Цей тег позначає художні твори, що вміщують зображення політичних, міфологічних, релігійних чи культурних знаків й символів, або ж є художніми творами, що оприявнюють ідею знакових систем.
Цей тег позначає художні твори зі спробою рефлексії досвіду вимушених переселенців за межами країни, а також художників та художниць, що опинились за кордоном через війну.
Цей тег позначає роботи, які включають елементи тексту.
Цей тег позначає твори, в яких художники намагаються знайти образи, що втілюють розуміння справедливості українцями.
Доки війна триває і агресор лишається непокараним, а люди продовжують гинути, захищаючи свою країну, єдиний спосіб для українців пережити справедливість тут і зараз — уявляти та візуалізовувати фізину смерть ворога та мати змогу відкрито висловлювати свою ненависть до нього.
Цей тег позначає твори, що зображають українських військових.
Цей тег позначає твори, що мають позитивно об’єднувальну силу і створені з метою підтримати своїх.
З початку повномасштабного вторгнення представники світових ЗМІ неодноразово відмічали особливе почуття гумору, притаманне укрїнцям. З початку війни у 2014 році, а надто після 24 лютого 2022, кількість зображень та художніх образів, мета яких посилювати дух українців, давати надію, висміювати небезпеку на шляху до Перемоги, щораз збільшується у найкритичніші моменти. У соціальних мережах циркулює безліч патріотичних образів, більшість з яких мають ознаки мемів.
Цей тег позначає твори, які містять символи та образи пов’язані з єврейством, зокрема його українською частиною.
Цей тег позначає твори, що містять зображення неіснуючих, вигаданих, уявних просторів, середовищ, ландшафтів.
Війна безповоротно змінює не лише фізичний простір країни, але і внутрішній емоційний ландшафт. Ці руйнівні зміни, що накопичуються з кожним днем, атакують пам’ять, образи дитинства та змушують шукати розради в майбутньому — такому ж примарному, як і минуле. Художники звертаються до зображення уявних ландшафтів, які позначені тривогою, сумом та надією. Точка історії, в якій знаходиться Україна зараз, робить утопію та дистопію майже нерозрізнюваними.
Цей тег позначає твори, що зображають життя військових на лінії зіткнення.
Під цим тегом зібрані твори, що є реакцією на наративи, що часто циркулюють в суспільствах країн-союзників та спрямовані на їх деконструкцію з української перспективи.
Цей тег позначає твори про жінок та різні жічночі досвіди під час війни.
Після початку повномасштабного вторгнення, кількість жінок в Збройних Силах України зросла понад вдвічі. Станом на жовтень 2023 року, це понад 63 тисячі жінок, які боронять Україну від російської агресії. Багато хто змінив звичне життя на волонтерство та військову службу. Однак, саме на жінок покладається основний обов’язок по догляду за дітьми та членами родини. В умовах повномасштабного вторгнення, тікаючи від бойових дій, багато з них шукали прихисток в безпечніших регіонах або закордоном. Перебуваючи за кордоном, переселенці_ки з України стають однією з найвразливіших соціальних груп. Від початку повномасштабного вторгнення, російська армія використовує сексуальне насильство як систематичну зброю війни. Жертвами зґвалтувань стають здебільшого жінки. Точна кількість випадків сексуального насильства — невідома, однак вважається, що вона значно занижена.