Волонтеримо на кордоні. Вже котрий день дивлюсь на прощання людей. Чоловіки, втомлені, по дві доби за кермом, привозять своїх дружин із дітьми. Харків, Київ, Житомир, Ворзель. Вони підводять їх до шлагбауму, міцно цілують і останнє, що роблять майже усі - це фото на телефон своєї дружини та дитини. Потім завжди дивляться ім услід, поки фігурки рідних не зникають з поля зору. Такий блять біль.