«россия, верни мне мою молодость» Писала ці слова російською, хоч було і неприємно це робити. Але я хотіла звернутись до ворога, бо ж він не розуміє і не визнає інших мов. Хоча у мене мало надії, що навіть так вони зрозуміють, що наробили. Але у мене промайнула гірка думка - майже кожен і кожна, хто здатен цю фразу прочитати і сказати російською - може підтвердити, що його чи її молодість були так чи інакше вкрадені росією. Це і народ України, і інші поневолювані та русифіковані сторіччями народи, навіть самі росіяни (хоча відверто кажучи, мене це зовсім не турбує). Зараз вона краде молодість мого покоління, вбиває, калічить людей як фізично, так і морально й емоційно. Забирає наші кращі роки, що ми мали витрачати на творіння, кохання, радість та побудову хорошого майбутнього для себе і наших дітей. Але натомість вимушені виживати, страждати й помирати. Маємо зробити все, щоб хоча б діти наших дітей могли насолоджуватися своєю юністю - без росії.