"У своїй книзі “Банальність зла” Ганна Арендт пише, що майже всі нацисти, які брали участь у масовому винищенні євреїв, на запитання: “Чому ви це робили” - відповідали: “Це була моя робота”.

Жодної ідейної складової... Просто робота — палити людей. Ба більше, описуючи одного з найжорстокіших злочинців Адольфа Айхмена, вона вживала епітети: непоказна, проста, нічим не примітна людина. І ні рогів, ні хвоста в нього не було.

Так само їх не було й в російських солдатів. Усе зло робиться звичайними людьми. Демонізуючи їх, знеособлюючи, ми просто намагаємося перенести відповідальність з «людського» на «демонічне». Так легше пояснити діяння, які творяться руками людини. Не через її руку, а рукою диявола, хоча мені здається йому глибоко насрати на нас. Ми самі все робимо за нього.

Російські солдати нам давали поради, як сховатися від вибухової хвилі, що робити, коли потрапив під перестрілку. Один російський солдат відвідував стареньку бабусю і ділився з нею своїми пайками. Ну а потім ішов пускати бомби по Харкову...

Неможливо усвідомити, неможливо зрозуміти буденність зла.

На фото троянди з мого саду. В окупації залишилися дід і баба."