Ще трохи чистої української люті. До мене в коменти тут прийшла одна рснява баришня зі словами «за што ви нас так нєнавідітє, што ми вам плохого сделалі?». Сумно, що деякі вестернери, яким трошки дискомфортно від будь-яких сильних емоцій, повторюють ті ж самі наративи, більше фокусуючись на тому, щоб пояснити україн_кам що їм відчувати і як про це говорити, аніж на представниках країни-агресорки, яка кожен день винищує домівки людей та інфраструктуру, ґвалтує, грабує, вбиває громадян_ок України. Віктімблеймінг як він є. При тому, що багато з них серйозно вважають себе прогресивними інтелектуалами, які стоять за все хороше і проти колоніалізму та імперіалізму. Срані лицеміри. «Ненависть тебе знищить» кажуть вони. А я кажу «Шановні, моя ненависть врятувала мені життя і здоровий глузд, і продовжує рятувати, тільки завдяки їй я маю змогу працювати, творити, жити, вона - моє паливо, мій вогонь. А те, що намагається мене знищити - це йбна рсня. Я знаю свого ворога, і зі свого боку зроблю все що можливо, аби захиститися від нього і вигнати його раз і назавжди. І не вам із ваших мирних міст вказувати мені, як це робити».