Всім тим, хто прагне миру, та не розуміє, що мир може бути здобутий лише у битві. Що лють - це є наше паливо. Вона дає енергію для боротьби, а боротьба - це не тільки виживання, це є саме життя. Сильні почуття, сильні слова та сильні дії - навіть якщо вони можуть виявитися сильнішими, аніж ти можеш витримати - все ж кращі за безпорадне мовчання. Я народилась і виросла в світі, де лють і гнів були під неоголошеною забороною, де випускати їх вважалось нечемним і грубим - особливо для молодої жінки. “Транслюй позитивні емоції, уникай негативу, або якщо не можеш, хоча б просто залишайся нейтральною” - ось, чому я навчилась за свої роки життя в ХХІ сторіччі. Але ця концепція не завадила російському повномасштабному вторгненню та всім тим нелюдським злочинам, які росіяни здійснили і продовжують здійснювати на нашій землі. Світу, в якому ми звикли жити - світу без гніву, без люті, без ненависті - більше не існує. І надалі немає сенсу уникати їх, боятися їх, ховати їх. Час прийняти ці сильні емоції та наповнити наші баки доверху їх життєдайним вогнем - щоб продовжувати працювати, творити, жити…»