Сьогодні, в День матері – і в День пам’яті та примирення – чиясь мама вперше вийшла на зв’язок з окупованого міста. Чиясь мама – воює на фронті. Чиясь – чекає сина чи доньку з війни. Чиясь плете маскувальні сітки. Волонтерить. Працює і дбає про всю родину.
_ _ _ _
«Мама дзвонила сину і розповідала, скільки ворожої техніки нарахувала сьогодні. Це допомагало корегувати артилерійський вогонь, і далі вороги не просунулись. На жаль, вони зрозуміли хто була “наводчицею”, і зрівняли хату та її господиню з землею».
«Вона щодня прихищає незнайомих людей, які вирвались з окупації. Шукає речі першої необхідності і допомагає виїхати далі. Її чоловік зник, і вона продовжує - шукати чоловіка і допомагати іншим».
«Тоді вони проїхали кілька тисяч кілометрів за кермом, хоч раніше більше 100 не бувало. В машині - 3 дитини і дві собаки. Останні кілометри проривались крізь виснаження. Далі довелось змінити три локації і 2 країни, поки нарешті не знайшли постійне місце проживання. Почався новий квест – документи, влаштувати дітей в садочок і школу, пошук роботи…»
«Протестантки днювали і ночували в мороз на кордоні, аби тільки не пропустити фури з товарами в Білорусь. Витримували напади і агресію. І, зрештою, домоглись повного закриття кордону».
«Викладачка приходить щодня в школу після того, як провела онлайн заняття. Завжди є чим допомогти тим, хто втратили дім. Вона приходить з донькою, яка тут же робить свої домашні завдання. Обидві кажуть, що хочуть дати переселенцям відчуття дому та сімейної підтримки».
Імена таких героїнь зазвичай не потрапляють в підручники історії. Ми інколи чуємо про них в медіа, але не бачимо їхні обличчя так часто, як топових посадовців. Тож про повсякденний жіночий героїзм можуть забувати…
_ _ _ _
Війна складається з таких історій. Особисті зусилля кожного і кожної наближають перемогу.
@genderindetail проводить всеукраїнський флешмоб про лідерство і героїзм українських жінок #моя_героїня, долучайтеся, подробиці на сторінках «Гендер в деталях» в соцмережах.
